Лев Левинський

Основною спеціалізацією Лева Левинського та його спілки було проєктування храмів. Цією справою архітектор займався, ще працюючи в бюро Івана Левинського. З того часу відомий один його проєкт, реалізований 1910 року в селі Кальна (нині Калуського району). Фахово підходив до мистецької сторони проєктування: споруджуючи храми в різних місцевостях Галичини, в кожному окремому випадку застосовував різні схеми, в залежності від місцевих традицій. У той самий час трапляються елементи не властиві галицькому храмовому будівництву, ймовірно запозичені з архітектури російських церков. Нині відомо про понад 50 створених Левинським проєктів церков, з яких 12 не реалізовані. Деякі з них розташовані на території нинішньої Польщі.

Лев Левинський, окрім будівництва нових храмів, займався їх реставрацією. Зокрема, на Брідщині відновив кілька храмів архітектора Василя Нагірного, що постраждали під час першої світової війни. 1926 року реставрував дзвіницю церкви Святого Духа у Львові. Того ж року виконав проєкт реставрації церкви в Язлівці. На замовлення комітету відбудови церкви Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі, виготовив два проєкти, що відтворювали церкву на різних етапах її існування. У 1925 році на тему реставрації церкви опублікував статтю в журналі «Технічні вісти», що містила історичний огляд і обґрунтування проектів реставрації[5]. Проєкти однак незважаючи на високу фаховість не були прийняті.